четвер, 4 грудня 2014 р.

Як тебе не любити?..

То був неймовірний київський ранок. І якщо врахувати те, що я страшенно соромлюсь викладати свої фотки хоч кудись (прівєтікі критика в фотошколі:)), можна зрозуміти, що мені там і тоді було настільки кльово, що вистачає аж дотепер.


1. 

2. 

3. Я просто йшла кудись, не сподіваючись нікуди прийти. Ніколи так не роблю, бо завжди боюсь заблудитися... 

4. 

5. Оцей будинок мене вразив неймовірно. Наклацала купу фоток:)

6. Яке щастя було отак випадково дійти до узвозу!:)

7. Вуличне фото - не моя сильна сторона, ясно шо. Але концептуально, нє?

8. 

9. 

10. Якщо залізти вгору по сходинках, то буває так.

11. Отут мені завжди мурашки по спині біжать. 

12. Пряничні хатки:)

13.

14. А це тут двоє просто гуляють. Він і пес.

15.

16. Можна вважати це офіційним запитом до мрзд. Повертайся, давай.

17. 

18. Цікаво, чи є тут  взагалі гарні фотки. От не вмію себе адекватно оцінювати...

19. Ясно шо то селфі! Як без них?:)


20. 

21. Гігантська, велетенська, суцільна парковка цей ваш Київ!

22. Отут я довго думала.

23. 

24.


25.



26. Льодяники:)

27. Двадцять сім - це дуже кльове число. І фунікулер я дуже люблю. І фотки в тумані.

28. 

29. Тут поруч я колись плакала, що не вступлю на режисуру. Були, бляха, часи...)

30.  

31. 

32. І виходу немає. Так завжди.

33. Київ, я люблю тебе, чуєш?


34. Обіцяю ще приїхати.

2 коментарі: