Нові мешканці книжкових полиць

Або що я купила на форумі видавців:)

Така от невеличка купка:

Кхм:) Я би назвала цей екземпляр книжка-непорозуміння. Занадто дорого, як на таку невеличку. Тексту на хвилину читання. Чому цей хлопчик весь час в шапочці? В мультику він лисий, що теж наводить мене на дивні роздуми...:)
Але Данило вибирав і йому подобається. Тому нехай:)

У серії "Теплі історії" я перечитала майже всі книжки. Цю поки прибережу до часів осінньої хандри, вечорів у в'язаних шкарпетках і з чаєм з корицею.

Найбільше мешканців родом з любого ВСЛ:)

На презентацію цієї книжки я прийшла в Христофор. В приміщенні було багато людей і мало місця. Тому я пила пиво знадвору, ггг:) Зате побачила Карпу. Їй не вистачило стільчика, і вона стоячи пила фреш за сусіднім столиком:)

Книжка, до речі, на презентації коштувала дорожче! :-Р Добре, що я все ж на форумі купила:)

Нарешті ми знаємо Хто зробить сніг. Скоро і про зникнення моря зачнемо читати:)

Татусеву книгу маємо з автографом, бо придбали її на презентації. Віршики у авторському виконанні - це прекрасно!:)

Це мастхев усіх-усіх, наскільки я зрозуміла:) Є ще люди які собі не придбали?

Трошки покарлякала вже:)

Дві Надійчиних книжки. Даня хотів дві відразу прочитати, але я розтягнула на два вечори:)

Зараз будемо дізнаватися що там за знахідка:)

А ось цю син просто не випускає з рук! Це передрук іноземного видання. Ніби й тоненька книжечка, а інформації купа! Навіть для мене пізнавально:)

Такі ж були і на інші теми, та я щось не відразу зрозуміла що втрачаю..)

Докладаю фото розвороту, щоб було зрозуміло що і до чого. Данило Олегович ходить за мною і вимагає, щоб я без кінця йому читала:) Тема моря в нас дуже актуальна!

Прикро визнавати, але дитячих книг у нашому домі разів у 10 більше, ніж моїх. (Чоловікові не рахую, бо він той іще маньяк навчальної літератури:)). Треба більше читати.

Обіцяю собі більше читати.

Зоя Казанжи "Якби я була..."

Це жахливе відчуття, коли ще навіть не половина дороги, а книжка вже закінчилась...

#зояказанжи назавжди в моєму серці.

Пронизливі, абсолютно життєві тексти, від яких неможливо відірватися. Любов така різна, завжди не проста, але вона просто є. І хочеться щоб оповідання закінчувалися трикрапками, щоб герої виявились справжніми і сильними...

Кілька історій було таких, що не соромно було розплакатися навіть у потязі.

Мабуть ідеальна книжка для осені.

Тільки не читайте відразу багато. Бо потім буде дуже прикро, що книжка так швидко скінчилась.