Трохи новин і трохи листівок

Червень позаду. Ви не уявляєте як сильно я хотіла його просто пережити...) Це сесія, крихітко. І не так, щоб я не годна була її здати, більшість предметів несподівано добре здались, проте змучилась нещадно.

Завтра останній ривок - я маю захист курсової, яка написана в екстремальні строки, але в яку вкладено немало праці і тонни хвилювання. А ще кілометри нервів і години істерик.

Тому, завтра прошу всіх потримати трохи кулачків десь так з 11 ранку:) Дуже вже хочеться заспокоїтися і видихнути.

Тут нехай буде фотка до початку сесії. Із новою на той час стрижкою і любими півоніями.

А от малюк місяць був у моїх батьків, і вже на цих вихідних ми нарешті знову побачимось. 

Маю таку смішну фотку:) Бабуся з дідусем його там балують, хлопчик став автомобілістом і грозиться їхати до Львова на своїй машині:))

Загалом, я щаслива, що сесія колись закінчується. В мене вона закінчилась хворінням в перші ж вільні вихідні. Ще й досі не долікувалась - повилазили всі хронічні шняги від нервів і перевтоми. Але сама винна, знаю-знаю...

Закінчимо чимось гарним - листівками:)

Листівки давні, не показані. В хронологічному порядку від створення.

Наша травнева Одеса. Багато фоток. ДУЖЕ багато.

Найкращі речі в житті стаються випадково. Шкода, що я про це так часто забуваю. Але того разу було інакше.

Всі обставини вказували на те, що поїхати не вдасться. Але хотілось дуже. Завдяки тому, що мій чоловік на півставки ще й персональний фей, а Наталя муза, яка мене надихає, таки склалося і ми втрапили до Одеси!:)

1. Дивний був ранок, в кожного свій настрій.

2. 

3. Пасаж був першим пунктом відвідування.

4. Зовсім сонний і безлюдний. І від того ще більше прекрасний.

Плаття-то, ось воно:)

Свіжак з інстаграму

Щось у мене то густо, то пусто:)
Але терпіть, скоро фотки закінчаться!