субота, 28 грудня 2013 р.

Сімейне здоров'я

Відбувається купа, сила силенна подій, про які хочеться не забути.
Бабусі зробили операцію таки. І все добре! Те, що тримало в напрузі останні пів року нарешті зникло. Завтра відпустять на вихідні з лікарні, і ми їдемо.

Прикро, але пішла з життя моя прабабуся. Зовсім трошки до 100 років не дожила. Світла їй пам'ять...

А Данило, дорогий наш бейбіс, захворів. Я в Чернівці поїхала, а він вирішив оце так виказати свою образу. Мусили відкласти сьогоднішній виїзд в Рівне і показатися лікарці. На щастя все краще, ніж видавалося.

Святкового настрою немає, як і у всіх. Просто хочеться зупинитися і видихнути вже. Нікуди не бігти і взагалі....
Емоційне колбасиво(

четвер, 19 грудня 2013 р.

Про чудеса і прозу буденності...

Така пора груднева стоїть, що хочеться все чудес і здійснення бажань...:)

Чудо перше.
Йшли вчора з Данилом в туристичний магазин - татусеві за подарунком, а тут нізвідки взялись дівчатка в червоно-білих шапках і насипали Даніку цілу жменю цукерок - від Миколая.
Даня був спантеличений, і виказав недовіру панянкам, бо "Миколай же нічкою прийде". Проте нам вдалося його переконати, що все ще попереду...:)
Гарний настрій нам забезпечили.

Чудо друге. 
Ми з чоловіком недотерпіли, і обмінялися подарунками ще ввечері:) У мене нарешті є бездротова мишка на зміну старій поламаній. (Ви пробували обробляти фотки з допомогою тачпаду?:)) А йому вручила газовий пальник із балоном. Оце щастя і здивування - справжнє чудо:)

Чудо третє.
Гуляли сьогодні площею Ринок. А там - дивина: купа, нереальна купа пір'я по землі розсипано. Так, неначе сніг:)
Ми вирішили, що янголята побачили, що у нас снігу на свято немає, і насипали нам свого пір'я...

Чудо четверте.
Йдемо, обговорюємо з сином пір'яний сніг, і зустрічаємо мою подругу-однокласницю, з якою купу часу не бачились. Щастя:)

А тепер про буденне.
Вчора ввечері вирішила повісити власноруч створений віночок у під'їзді. Ну, думаю, святкова атмосфера, нехай хтось посміхнеться...
І що ж ви думали? Він навіть до ранку не довисів.
Я спочатку розізлилась, і хотілось написати щось із образливими словами. А потім подумала... І вийшло таке:
_DSC1285

Вже повісила.
Collapse )
_DSC1287


Як хочеться, щоб ми всі стали хоч трішечки добрішими...

понеділок, 9 грудня 2013 р.

Принцесна листівочка

Було діло колись, замовили листівочку малючці на 3 роки...
Я старалась, як могла:)
_DSC7028

Бонусом зробилась коробочка для маленького подаруночка чи цукерки.
Казали, що дівчинці сподобалось:)

неділя, 8 грудня 2013 р.

Зробила ще одну сімейну фотку

Доки діточки мої не роз'їхалися:)
s_u3Ma8TD-g

Коли пофотографую - не знаю.


Я розумію, шо у всіх Лєнін на умє. Але я не хочу про нього думати.
Агресія знайшла вихід, от і все.

Листівка проти лінощів

Бувають у мене ліниві вечори. Такі ліниві, що якщо не зайняти голову чимось корисним, то я впадаю у якусь безнадійність, все і всіх не люблю меланхолію і взагалі починаю нити.
В один із таких вечорів трапилось на очі от що:
Майстерня різдвяних листівок 2013. Імітація крейдової дошки.

Записи з цього блогу мені регулярно на очі трапляються, бо на мило приходять ггг. Ну і взагалі, Яна - мама багатьох українських скрапбукерш. За це їй честь і хвала.

Ну як чого? Якби не вона, я би так і не спробувала нову техніку.
Люблю штампувати, люблю ембосити, а от мазюкати не дуже люблю. Але тут довелось:)
Collapse )
_DSC0837


Як на перший блін, то нехай буде:)

субота, 7 грудня 2013 р.

Приїхала з Рівного

Робили листівки з подругою:) Провели взаємовигідний обмін досвідом і матеріалами:)
1501234_622550127808860_814808856_o
Рукавички каже муж гарні. А ви як кажете? Робити ще?