Декор для baby-shower, або мамішніка, як його називаю я:)

Осінь була щедрою на виклики і нові цікаві завдання. Одне із них - декор для івенту. Я завжди хотіла спробувати себе в такому напрямку і після того трапилось ще парочка замовлень, де я змогла попрактикуватися, щоб зараз бути впевненою, що мены пыд силу багато що:)

Над цією вечіркою працювала чимала команда. Всіх перераховувати не буду, скажу лише, що дизайнила всі ці милі штуки Ольга-Варвара Конопка, а чудовий тортик був від Lastivka. Солодка домашня пекарня.

Тут були топпери для тортика, таблички для фотосету, запрошення, листівки з передбаченнями, бейджики, картинка для відбитків пальців, книжечка для побажань та гірлянди...

От така от купка краси:)

Тортик і топпери в дії.

Осінній фотосет і трохи слів про радощі

Сьогодні мав бути зовсім інакший день. 

Вчорашній от, був геть сумний. Ввечері я уже так стомилась, що могла лиш плакати від життєвої несправедливості.

А потім одна чарівна Оля сказала, що хоче, щоб я склала їй компанію на концерт MGZAVREBI і дарує мені квиток. І це раптом стало означати, що я їду до Києва на день раніше і окрім перинатальної конференції ще й веселюсь. 

Крім того, я вчора була на зустрічі із Елена Макарова. Вона приїхала до Львова із арт-терапевтичним семінаром . І це так, як купити лєксус - дорого, але ж хочеться дуже. Проте, я ніяк не могла собі дозволити участь - грошей просто немає. До мене навіть подруга їде аж з Одеси, щоб втрапити на цей семінар, зупиняється в мене, а мені залишається лиш сумно зітхати...

І тут, інша Оля-чарівниця пише мені серед ночі, що дарує мені участь в цьому семінарі!!!

Я давно не плакала від радості, але тут просто не могла заспокоїтись...

Сьогодні ж я раптом стала знову трошки моделлю:) Нас із Данилом частенько фотографували учні фотошколи імені Дієго Марадони, яку ми з ним удвох і закінчили кілька років тому. Осіння фотосесія стала майже традиційною.

Чудесна і прекрасна Наталка Раїник, з якою я маю щастя дружити, неймовірно фотографує дітей (і не тільки дітей). Якраз сьогодні вчила фотошколяриків як це робити правильно і встигла нам наклацати купу красивезних фоток. 

Не можу не показати знимків, бо це так тепло і гарно. І я красіва.

Тут мушу ще подякувати третій Олі, котра моя замовниця, за терпіння. Якби не воно, то сьогодні не було б фотосесії. На завтра буде ще купка краси, я в процесі:)

Тепер фотки. 

І давайте коментуйте щось, бо дуже важко писати в пустоту.

1.

2. 

3. 

Де поїсти у Львові і куди взагалі піти? (оновлено фотками-інстаграмками)

Часто питають мене отаке:)
- якщо ціль поїсти смачно і атмосферно - Кафе №1 (краще на терасі надворі)

- якщо потусити з дітьми+настільні ігри чи інтернет, ну і за шикарним видом з вікна на площу Ринок - антикафе "КоММуна" (платимо за час, 20 грн. - перша година, всі наступні по 16. включає чай-какао-печиво-тости-цукерки)
- якщо поїсти+бебі-зона - "Челентано" на площі Ринок
- м'ясо на грилі+дитячий майданчик із канатними перешкодами+всілякі знаряддя катувань в інтер'єрі - Ресторація м'яса і справдливості (може звучить страшнувато, але там гарно)
- кава і десерти+лояльне ставлення до дітей - "Цукерня"

- якщо без дітей, то звісно ж "Найдорожча ресторація Галичини". але туди треба картка

я можу продовжити список, але ці заклади - мої улюблені:)

будуть доповнення в когось - запрошую освіжити список.

АПД від 06.05.14 
Куди взагалі ще піти?
- Піднятися на оглядовий майданчик "Дому легенд" (але їсти там не особливо є що, хіба що сісти в бібліотеці, випити кави з печивком-смайликом).
- Піднятися на оглядовий майданчик майстерні шоколаду, випити шоколаду, знайти оглядовку з "Дому легенд":). Є дитяча кімната.

- Знайти на Вірменській "Спіжарку львівську", попросити показати спіжарку ггг:). По вулиці йти з широко розплющеними очима, розглядати всі будинки. Не йти в "Рудий кіт", якщо вам дороге здоров'я%).

- "Лінивий пес" на Краківській - пиво, сир у клярі і гострі крильця. Працює до 12 точно, часом аж до 2.00. Навпроти - запіліть селфік!

Короткі тези за семінарами Людмили Петрановської. Страхи і травми та прив'язаність.

Вчора та позавчора я мала щастя потрапити на семінари до Людимили Петрановської. (її блог) Як вже і писала у ФБ, Людмила в психології, як Майкл Джексон у поп-культурі. Тому, відверто кажучи, була здивована такою невеликою кількістю учасників. Знаю, що в Києві буде аншлаг, а у нас все пройшло доволі камерно. 

Маю немало вражень, багато внутрішньго ресурсу і нових знань. Захотілось записати короткий конспект, радше для себе. Для його розуміння варто було слухати саму ЛП, але раптом ще комусь буде корисно.
І сподіваюсь, що по голові мені не настукають, ггг.  Це насправді важлива інфа і світ точно стане кращим, якщо вона буде поширюватися.

Вольний пєрєсказ із суб'єктивними інтерпретаціями.

1)«Діти сьогодні. Страхи, тривоги, травми…», семінар для психологів, психотерапевтів.
Тези.
- Дисоціація - це культурна норма, яку нам нав'язують з дитинства. (Що дуже сумно і страшно.) Треба відчувати! Дисоціація поступово паралізує будь-яку діяльність.
- Для наших нейронів все одно це фантазія, чи спогад, якщо вони ресурсні. (Та це ж просто еврика!)
- Доброзичлива директивність - для людей у стресі. У людей в стресі погано з креативністю, вони потребують відновлення, але способи їм треба деталізувати і давати доволі чіткі інструкції. (Так очевидно, наче, але я б не сформулювала).
- Для виходу із стресу людині необхідне "контейнирование" (контейнування?). Дорослі в нормі здатні до самоконтейнування, але в ахових ситуаціях потребують контейнування від інших.
- В ситуації травлі говоримо не про жертву, а про "насильника" (не можу підібрати український відповідник, не гвалтівник же, тут інше). "А хто ти, коли ти це робиш?"
- Ера конкуренції в суспільстві закінчилась. Перемагати будуть ті, хто кооперується, а не конкурує.
- До підліткового віку, травля у школі завжди є трансляцією відношення вчителя.



Було надзвичайно інформативно та глибоко. Із багатьма прикладами та поясненнями. Попри те, що тема була доволі складною, ми насміялися і нажартувалися. І нові знайомства також дуже цінні!

Нові мешканці книжкових полиць

Або що я купила на форумі видавців:)

Така от невеличка купка:

Кхм:) Я би назвала цей екземпляр книжка-непорозуміння. Занадто дорого, як на таку невеличку. Тексту на хвилину читання. Чому цей хлопчик весь час в шапочці? В мультику він лисий, що теж наводить мене на дивні роздуми...:)
Але Данило вибирав і йому подобається. Тому нехай:)

У серії "Теплі історії" я перечитала майже всі книжки. Цю поки прибережу до часів осінньої хандри, вечорів у в'язаних шкарпетках і з чаєм з корицею.

Найбільше мешканців родом з любого ВСЛ:)

На презентацію цієї книжки я прийшла в Христофор. В приміщенні було багато людей і мало місця. Тому я пила пиво знадвору, ггг:) Зате побачила Карпу. Їй не вистачило стільчика, і вона стоячи пила фреш за сусіднім столиком:)

Книжка, до речі, на презентації коштувала дорожче! :-Р Добре, що я все ж на форумі купила:)

Нарешті ми знаємо Хто зробить сніг. Скоро і про зникнення моря зачнемо читати:)

Татусеву книгу маємо з автографом, бо придбали її на презентації. Віршики у авторському виконанні - це прекрасно!:)

Це мастхев усіх-усіх, наскільки я зрозуміла:) Є ще люди які собі не придбали?

Трошки покарлякала вже:)

Дві Надійчиних книжки. Даня хотів дві відразу прочитати, але я розтягнула на два вечори:)

Зараз будемо дізнаватися що там за знахідка:)

А ось цю син просто не випускає з рук! Це передрук іноземного видання. Ніби й тоненька книжечка, а інформації купа! Навіть для мене пізнавально:)

Такі ж були і на інші теми, та я щось не відразу зрозуміла що втрачаю..)

Докладаю фото розвороту, щоб було зрозуміло що і до чого. Данило Олегович ходить за мною і вимагає, щоб я без кінця йому читала:) Тема моря в нас дуже актуальна!

Прикро визнавати, але дитячих книг у нашому домі разів у 10 більше, ніж моїх. (Чоловікові не рахую, бо він той іще маньяк навчальної літератури:)). Треба більше читати.

Обіцяю собі більше читати.

"ZIAJA" - тепер мій улюблений бренд косметики!

Нещодавно мала щастя отримати посилочку із дівочим щастям - косметикою польського бренду ZIAJA. Активно користуюсь всім, зараз розкажу що до чого і де взяти:)

Найперший і беззаперечний плюс це ціни. Відверто кажучи, я не знаходила таких дешевих і кльових гелів для душу в нас. А крем і гель під очі взагалі вперше спробувала, і цілком ними задоволена. Давайте розкажу трошки про кожний із засобів, щоб вам теж захотілось:)


Шоколадний бальзам для губ "Масло какао" На жаль, не пахне шоколадом, як я сподівалась (мені би все шоколадне...:))). Але при цьому суперово зволожує губи. У мене вони постійно обвітрені чомусь були. Тепер ні:)

Прикольно блищить на губах.

Денний заспокійливий крем проти подразнень "Чутлива шкіра" (щось ніяк не знайду лінк).
Для людини чутливої до запахів і алергіка - краще не придумаєш. Легкий запах тримається хвилин 5. Сильно зволожує. Із недоліків - залишається легкий жирний блиск.

Біо-гель з шавлією під очі та на повіки проти набряків. Мега-штука для любителів поплакати. Жартую звісно. Проте після перегляду мелодрами і нічоного оплакування сумної долі її героїв, на ранок мусила фотографуватися на візу. За 2 години набряклі очі стали цілком собі звичайними:)
Стронглі лайк енд рекомменд!

Найпахучіша частина посту - гелі для душу. Я тільки шкодую, що так мало замовила... Бо я, знаєте, люблю, щоб був вибір. Навіть у гелях для душу!:)

Гель для душу фруктовий "Персик та груша" півлітра щастя за смішні гроші!
Сьогоднішнього ранку настрій був саме для фруктів!:)

Але, зізнаюсь чесно, ось цей другий, котрий призначався сину, закінчується знаааачно швидше:) Бо пахнути тістечками і ванільним морозивом це теж доволі апетитно:)
Шампунь+пінка для купання дітей "Печиво з ванільним морозивом"

Отож, я це для чого пишу?:)

Збираюсь знову замовляти тут: ZIAJA - інтернет-магазин натуральної косметики. Якщо хочете розділити доставку у Львів - зголошуйтесь. А можете і самі:) Бо воно того варте!

Зоя Казанжи "Якби я була..."

Це жахливе відчуття, коли ще навіть не половина дороги, а книжка вже закінчилась...

#зояказанжи назавжди в моєму серці.

Пронизливі, абсолютно життєві тексти, від яких неможливо відірватися. Любов така різна, завжди не проста, але вона просто є. І хочеться щоб оповідання закінчувалися трикрапками, щоб герої виявились справжніми і сильними...

Кілька історій було таких, що не соромно було розплакатися навіть у потязі.

Мабуть ідеальна книжка для осені.

Тільки не читайте відразу багато. Бо потім буде дуже прикро, що книжка так швидко скінчилась.