вівторок, 25 лютого 2014 р.

Знаєте, то дуже невигідно мати такого героїчного чоловіка вдома.

О 20-й: Катя, я сьогодні буду раніше вдома. Обіцяю! Бо я побуду вдома, трохи відпочину і наніч на чергування із автомайданом.
О 22-й: Катя, ми тут взагалі мерс один виловлюємо. Карочє нема як балакати. Я скоро буду.
За десять друга: Катя я ВЖЕ їду. Правда я їду до Андрія на хату, бо у мене вся машина у ящиках із наклейками бойкот ПР. Я зараз завезу то все, і приїду. Ти мене тільки дочекайся!

Як же я колись помилялась щодо нього. Якого правильного чоловіка я собі вибрала:) Тільки невигідного трохи:)

***
І прекрасне:

Техас. Діалог.
- Ви звідки?
- З Росії.
- А де це?
- Поряд з Україною.
- А, зрозуміло. Слава Україні!

***
Вже скоро:
- Тату, де мама?
- на грядці картоплю садить
- стрім є?

неділю, 23 лютого 2014 р.

Такі пости я читаю в багатьох журналах. І розумію, що всім так. По-різному всім, але погано - це точно. Когось уже накрило, когось ще не догнало.
Для чого я пишу?
Для себе.

на жаль, це правда.
"Хвост виляет собакой" - всім незгодним ще раз передивитися.

1794647_10201856587122820_124678464_n

пʼятницю, 21 лютого 2014 р.

Безвовісно безсонно іронізую

1) Можна звар'ювати від тієї обстановки. Щопівгодини проходять патрулі громадські. Один із них - із хлопів до 20 років. Стали під вікном і п'ють. Дивлюся хвилин 5. Йогурт п'ють, господипрости.

2) Кажда. Каажда машина варти пригальмовує. Добре що хоч позначили їх. Чи то автопатруль позначили?

3) Трансляція каналу підігріває воображеніє.

4) Приїхали дві машини. Аварійка блимає так, шо очі вилазють. Видивляюсь з вікна. Регочуть і балакають. На то треба мати розум, щоб у вузькій вуличці з прекрасною акустикою в такій годині реготати. При цьому див. пункт 2)
Знайомий звук Zello мене заспокоює, а мужикам смішніше. Тут хопа - 2 секунди, застрибують в машини і з таким звуком грюкають дверима, що дитя на ліжку підскакує. Рванули. За ними ще з 10 машин пролетіло. 

Зато не скучно. І безпечно.
І безсонно.

Хлопці, дякую вам, що ви є!

вівторок, 18 лютого 2014 р.

Сміх крізь сльози...

"Мама, вони, оці дядьки злі роблять цивк! (цирк)
Вони запавиви вогонь, шоб звобити цивк!
І твеба взяти всіх кітушків, і їх помити і поквикати всіх дітей на такий цивк!
І твеба побити всіх кітушків, і всіх міліцівонерів, і всіх пвезидентів. І тоді цивк закінчиться.
А як прийдуть ше ваз, то пвийдуть знову діти з машинками, і на майдані звоблять цивк!
А як закінчиться той весь цивк, то все буде добве!"

Синочку мій, який же час ми переживаємо... І яке нам буде щастя, коли цих клоунів не стане, разом із іхнім гнилим цирком....