вишел мєсяц із тумана, прочитати нам баяна.
‪#‎Янукович‬ надихає %)

Про користь від творчості і плани на найближчий час.

Мене дуже довго мучило почуття провини щодо того, що я періодично дозволяла собі займатися творчістю. А тим більше за те, що намагалась організувати майстер-класи. Відкладала, відміняла аж поки не наважилась.
І після проведення довго не могла сформулювати свої емоції.

Але пройшло кілька днів, і які в мене думки.
( Collapse )

- Жодного слова про політику і війну за 6 годин. Всі вже начиталися фейсбуку і новин по саме "не хочу". І я їх розумію. Вільний від інформації простір.
- Можливість погребтися в купі красивих папірчиків, квіточок і тканинок так чи інакше повертає нас у щасливе дитинство із скарбами, дорогими нам дрібничками і секретиками. А в дитинстві нам було щасливо і добре.
- Жіноче коло спілкування - це завжди ресурс і підтримка. Для мене це варте багато чого. Бо опосередковане спілкування через інтернет протягом останніх подій не співмірне із живими дівчачими розмовами.
- Шлях "народження" чогось нового, проходження всіх етапів від окремих складових та елементів до завершеного красивого об'єкта - це і внутрішня робота над впорядкуванням власного _хаосу_. І воно дуже допомагає.
- До нас приходять багато мам із дітьми. (І часто татусів беруть на підмогу). Мами, я дозволяю вам!:) Займайтеся творчістю, поки ваші малята досліджують світ. Щаслива мама - це прекрасно.

Фото з наших двох суботніх майстер-класів можна побачити тут.

Коротше, я вирішила робити ще. Запрошувати всіх в безпечний простір, і давати змогу на мінімальну розрядку і перезарядку позитивом за допомогою творчості.

Мене страшенно гальмує той факт, що я мушу сама собі організовувати купу логістичних деталей. Це те, що заганяє мене в прокрастинацію. Але надіюся справитися. От:)

На цей тиждень у планах майстер-класи:
*обгортка на паспорт
*рамка для фото
*валяння сережок з вовни

І ще, хочу розпочати два курси (серії майстер-класів): альбом для фото (дитячий, сімейний, весільний, тревел - все, що завгодно:) (скрапбукінг) та майстер із декору (актуально для тих, хто готується до організації дитячого дня народження або ж хоче займатися декором для фотосесій).

Ще думала провести МК по патріотичних листівках для майданівців. Як вам така ідея?

Хто має бажання відвідати котрийсь із МК - записуйтесь. Збираємо 4-5 учасників і відразу ж організовуємось.
Крім того, мене дуже обережно запрошували до Києва і в Одесу. То я тільки за!:) Головне скажіть що вам везти?:) 
Зібрала думки в купку, тепер можна йти дихати весною:)

Муж падаріл мнє кусочєк щясьтья:)

На восьсьмомарто ніяких цвєтов. Тільки жестяк, тільки хардкор!:) Бірюзові кеди (за сприяння Ольки:) і дамський швейцарський ножик. Ще прінтер їде:))) Коротше, я люблю мужа:)

У мене епоха бірюзового. Ніж теж такий синьо-зелений... Ммм..)

Знаєте, то дуже невигідно мати такого героїчного чоловіка вдома.

О 20-й: Катя, я сьогодні буду раніше вдома. Обіцяю! Бо я побуду вдома, трохи відпочину і наніч на чергування із автомайданом.
О 22-й: Катя, ми тут взагалі мерс один виловлюємо. Карочє нема як балакати. Я скоро буду.
За десять друга: Катя я ВЖЕ їду. Правда я їду до Андрія на хату, бо у мене вся машина у ящиках із наклейками бойкот ПР. Я зараз завезу то все, і приїду. Ти мене тільки дочекайся!

Як же я колись помилялась щодо нього. Якого правильного чоловіка я собі вибрала:) Тільки невигідного трохи:)

***
І прекрасне:

Техас. Діалог.
- Ви звідки?
- З Росії.
- А де це?
- Поряд з Україною.
- А, зрозуміло. Слава Україні!

***
Вже скоро:
- Тату, де мама?
- на грядці картоплю садить
- стрім є?

Такі пости я читаю в багатьох журналах. І розумію, що всім так. По-різному всім, але погано - це точно. Когось уже накрило, когось ще не догнало.
Для чого я пишу?
Для себе.

на жаль, це правда.
"Хвост виляет собакой" - всім незгодним ще раз передивитися.

Безвовісно безсонно іронізую

1) Можна звар'ювати від тієї обстановки. Щопівгодини проходять патрулі громадські. Один із них - із хлопів до 20 років. Стали під вікном і п'ють. Дивлюся хвилин 5. Йогурт п'ють, господипрости.

2) Кажда. Каажда машина варти пригальмовує. Добре що хоч позначили їх. Чи то автопатруль позначили?

3) Трансляція каналу підігріває воображеніє.

4) Приїхали дві машини. Аварійка блимає так, шо очі вилазють. Видивляюсь з вікна. Регочуть і балакають. На то треба мати розум, щоб у вузькій вуличці з прекрасною акустикою в такій годині реготати. При цьому див. пункт 2)
Знайомий звук Zello мене заспокоює, а мужикам смішніше. Тут хопа - 2 секунди, застрибують в машини і з таким звуком грюкають дверима, що дитя на ліжку підскакує. Рванули. За ними ще з 10 машин пролетіло. 

Зато не скучно. І безпечно.
І безсонно.

Хлопці, дякую вам, що ви є!