неділя, 15 листопада 2015 р.

Вірш "Ми - не..."

Може колись я читатиму цю писанину і сміятимусь. А може це допоможе мені одного дня згадати що відчуваю сьогодні. 

Щемить в мені чуття цього недоступу.
Твої слова в моєму серці котяться.
Калатають, клубочаться
Відлякують.


Ще мить і я змовчу, щоб стертися.
Вроджуся іншою далеко десь у відстанях.
Де вітру пристані
Розгорнуті.


Ще слів мені багато розплескалося.
Згубились у розпачливім півмороці.
Нема руки в руці
Розколоті.


Щемить мені всередині і віється.
В порожніх втіленнях тебе й мене.
Зхурделиться, розсіється.
Мине. Ми - не…

Ніч 15.12. Ховаю під старішу дату з певних міркувань.

Немає коментарів:

Дописати коментар