субота, 19 вересня 2015 р.

Про дівчат. Стіх.

Я не претендую на поетичні премії, ггг.
Просто часом щось пишеться.
Дівчачі розмови за п'ятничним пивом бувають дуже надихаючими, виявляється. 

Вірш для однієї з найближчих:)


Ти знаєш, ні.
Мені на зараз геть ніхто не треба.
Сама собі, сама в собі, для когось вже не зможу певно.
Не холодно, не світло, не мені.
Нема кому сказати ні.
Нехай побуде темно.

Ти знаєш, так.
Усі не ті. Не звідти, не туди, не досить вчасно.
Простак, лінивий, цей поводиться неначе він мій власник.
Чужі, засліплені і задалеко.
Мені нелегко.
Я тут лиш учасник.

Ти знаєш, хай.
Давай, трапляйся вже зі мною необачно.
Приходь, ввірвись, звались на мене з неба раптом.
Глибокий, ніжний і  мені з тобою смішно.
Мені неспішно,
Але може завтра?


У нас всіх все буде добре, тьотки. 

Немає коментарів:

Дописати коментар