Короткі тези за семінарами Людмили Петрановської. Страхи і травми та прив'язаність.

Вчора та позавчора я мала щастя потрапити на семінари до Людимили Петрановської. (її блог) Як вже і писала у ФБ, Людмила в психології, як Майкл Джексон у поп-культурі. Тому, відверто кажучи, була здивована такою невеликою кількістю учасників. Знаю, що в Києві буде аншлаг, а у нас все пройшло доволі камерно. 

Маю немало вражень, багато внутрішньго ресурсу і нових знань. Захотілось записати короткий конспект, радше для себе. Для його розуміння варто було слухати саму ЛП, але раптом ще комусь буде корисно.
І сподіваюсь, що по голові мені не настукають, ггг.  Це насправді важлива інфа і світ точно стане кращим, якщо вона буде поширюватися.

Вольний пєрєсказ із суб'єктивними інтерпретаціями.

1)«Діти сьогодні. Страхи, тривоги, травми…», семінар для психологів, психотерапевтів.
Тези.
- Дисоціація - це культурна норма, яку нам нав'язують з дитинства. (Що дуже сумно і страшно.) Треба відчувати! Дисоціація поступово паралізує будь-яку діяльність.
- Для наших нейронів все одно це фантазія, чи спогад, якщо вони ресурсні. (Та це ж просто еврика!)
- Доброзичлива директивність - для людей у стресі. У людей в стресі погано з креативністю, вони потребують відновлення, але способи їм треба деталізувати і давати доволі чіткі інструкції. (Так очевидно, наче, але я б не сформулювала).
- Для виходу із стресу людині необхідне "контейнирование" (контейнування?). Дорослі в нормі здатні до самоконтейнування, але в ахових ситуаціях потребують контейнування від інших.
- В ситуації травлі говоримо не про жертву, а про "насильника" (не можу підібрати український відповідник, не гвалтівник же, тут інше). "А хто ти, коли ти це робиш?"
- Ера конкуренції в суспільстві закінчилась. Перемагати будуть ті, хто кооперується, а не конкурує.
- До підліткового віку, травля у школі завжди є трансляцією відношення вчителя.



Було надзвичайно інформативно та глибоко. Із багатьма прикладами та поясненнями. Попри те, що тема була доволі складною, ми насміялися і нажартувалися. І нові знайомства також дуже цінні!






2) Семінар «Прив’язаність. Таємна опора», для батьків. 
- Вік 4-6 років - це старт більшості неврозів.
- Поведінка наслідування ("подражание") формується в кризі 1 року і є основним засобом/способом навчання. (В дорослому віці теж).
- Поведінка прив'язаності - це поведінка захисту і піклування. Термін "домінуюче піклування".
- Дитина може не слухатися, якщо ми не розуміємо істинних потреб дитини, або вона перебуває в "особливому" віці (наприклад 3 роки).
- Задача віку 3-ох років - "непослушание" (непослух). Головна передумова сепарації. (Чуєте, це задача віку! Діти нормальні, вони вас не слухаються не "на зло", а для того, щоб освоїти конфлікти і способи заявляння про свої потреби!) Головні слова кризи "ні" і "я сам". Дитині важливо отримувати різні реакції від батьків: заборона, уступання, переключання.
- Дитині треба домінуючі батьки. Тобто такі, які сильні і приймають відповідальність за дитину, її захист та забезпечення фізіологічих потреб.
- Для дитини 2-3 років кодна відмова=руйнуванню світу.
- Прив'язаність перекриває Конфлікт і Відстань.
- До 3-ох років дитина не здатна до формування горизонтальних зв'язків. (Оце і є головна причина, чому дитині до трьох років шкідливо йти в дитячий садок).
- Дитячий садок - це суспільний сервіс для батьків. У дітей потреба в ньому немає, але за умови, що соціалізація заезпечена іншим способом.
- Нормальний дитячий садок це:

• домінуюча опіка (вихователь великий і сильний, несе відповідальність за дітей та їх стосунки)
• безпечне спілкування (без ображання, травлі і бійок)
• ненасилля базових потреб (не змушують їсти, спати)
• умови для вільної гри! (а не заняття за розкладом. У дітей до 7 років основний вид діяльності - вільна гра)

- Розвиток відбувається із точки спокою! (Мама не повинна бути аніматором, який безкінечно пропонує дитині заняття. Ініціатива - від дитини.)

- Лишіть дітей у спокої. Будь-які ідеї зробити щось "пораньше" - провальні. (І часто шкідливі. Прівєтік розвивалкам і англійській з трьох місяців).

- Криза 7 років. Перехід від батьківського прийняття до конкурентного світу. (Не треба дітям в школу в 6 років!) Потребує підтримуючих ієрархічних відносин, які допускають оцінку - поява наставника. (Скаутські організації гарно з цим справляються).

- Освіта - це ПОСЛУГА, яку безкошовно надає суспільство. Дитина користується нею в індивідуальній мірі.

- Справжня прив'язаність звільняє з повної залежності в свободу.

- Є тільки два способи подорослішати:

1. Отримати все, що недоотримали.

2. Оплакати все, що недоотримали.

Доволі об'ємно вийшло, еге? Я взагалі готова розятягнути чи не всі вислови Людимили на цитати. І як би хотілося, щоб хоч частина цих знань дійшла до батьків дітей, які матимуть всі шанси стати щасливими!..

Дякую безмежно Олені Петрушкевич за організацію! Людмилі дякую щиро за те, що так відкрито ділиться, що приїздить до нас із Москви і допомагає на Сході. Це велика цінність, для нас. Хочеться побажати багато ресурсу і сили на всі її важливі справи!

Фото взяті зі сторінки організаторів.