Це жахливе відчуття, коли ще навіть не половина дороги, а книжка вже закінчилась...
#зояказанжи назавжди в моєму серці.
Пронизливі, абсолютно життєві тексти, від яких неможливо відірватися. Любов така різна, завжди не проста, але вона просто є. І хочеться щоб оповідання закінчувалися трикрапками, щоб герої виявились справжніми і сильними...
Кілька історій було таких, що не соромно було розплакатися навіть у потязі.
Мабуть ідеальна книжка для осені.
Тільки не читайте відразу багато. Бо потім буде дуже прикро, що книжка так швидко скінчилась.
Немає коментарів:
Дописати коментар