Вчора півдня бавилися в магазин і кафе. Все як положено, товарно грошовий обмін.
Він мені "товтики" я йому копійки. Чинно перепитую що скільки коштує, рахую при цьому гроші, кажу, що на це не вистачить і т.д....
Під вечір сиджу-працюю, Олегович скаче на "батуті". (Насправді на старих матрасах, які рука не піднімається викинути:)
- Мама, мама МАМА ну пострибай зі мною! - і так разів з 10.
А я в процесі, в мене термінове все як завжди...
Тут вже він не витримує, підходить і так пронизливо дивлячись в очі питає: - Мам, от скажи, скільки тобі треба грошей заплатити, щоб ти уже нарешті зі мною пострибала? В мене вистачає грошей? І висипає переді мною всі 27 копійок, які він назбирав під час ігор.
Одним словом, пройняв маму до сліз. Дитинище моє розумне.
Немає коментарів:
Дописати коментар